Закон Про нотаріат

РОЗДІЛ 3-Правила вчинення нотаріальних дій

Глава 4. Загальні правила вчинення нотаріальних дій

Стаття 41. Місце вчинення нотаріальних дій

Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом або посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 70-73, 85, 93 і 103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України.

Нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у Державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, або приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з’явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості засвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.

Стаття 42. Терміни вчинень нотаріальних дій

Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подання всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено у разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або передачі документів на експертизу, а також якщо відповідно до Закону нотаріус повинен переконатися у відсутності у зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Термін, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, звернулась до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якої просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії призупиняється до вирішення справи судом.

Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відстрочення або зупинення вчинення нотаріальних дій.

Стаття 43. Встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії

Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб — його учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний або службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка проживає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда або учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда або учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи при укладанні угод.

Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьками (одним із батьків) того, що ця особа є їхньою дитиною.

Стаття 44. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб та перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевірка повноважень представника фізичної або юридичної особи. Встановлення намірів сторін здійснювати угода

При посвідчення угод визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть в них участь.

Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім водійського посвідчення, особи моряка, інваліда або учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі необхідності нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає психічним розладом, яке може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії і (або) керувати ними.

У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов’язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, інформацією про неї, яка знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб — підприємців цієї юридичної особи та перевірити, нотаріальну дію, що вчиняється, обсягом її цивільної правоздатності та дієздатності.

У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може вимагати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, органів доходів і зборів, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи.

Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього закону, а також перевіряє обсяг його повноважень.

Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представнику. Дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, нотаріусу подається документ, в якому закріплені повноваження даного органу і розподіл обов’язків між його членами.

У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної або юридичної особи.

Нотаріус зобов’язаний встановити справжні наміри кожної зі сторін до здійснення угоди, він засвідчує, а також відсутність у сторін заперечень по кожній з умов Угоди.

Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної зі сторін.

Встановлення дійсних намірів однієї зі сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на його волевиявлення.

Угода засвідчується нотаріусом, якщо кожна зі сторін однаково розуміє значення, умови угоди і його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на угоді.

Стаття 45. Підписання нотаріально посвідчуваних угод, заяв та інших документів

При посвідченні правочинів та вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Нотаріально посвідчувані угоди, а також заяви та інші документи підписуються в присутності нотаріуса. Якщо заяву чи інший документ підписано за відсутності нотаріуса, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноруч підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, за якими фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Угода за людину, яка не може підписати її, не може підписувати особу, на користь або за участю якої її засвідчено.

Стаття 46. Витребування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій

Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути представлені в термін, визначений нотаріусом. Цей термін не може перевищувати одного місяця.

Неподання відомостей і документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.

Стаття 46-1. Повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Нотаріус при вчиненні нотаріальних дій з нерухомістю, об’єктом незавершеного будівництва та при здійсненні функцій державного реєстратора речових прав на нерухоме майно має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса.

Користування Державним реєстром прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію та / або здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Нотаріус при вчиненні нотаріальних дій та / або при здійсненні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки має доступ та користується Державним земельним кадастром у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус при вчиненні нотаріальних дій щодо земельної ділянки (крім посвідчення заповіту) та / або при здійсненні державної реєстрації прав на земельну ділянку здійснює пошук у Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку та за її результатами за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру формує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який підписує та засвідчує печаткою нотаріуса. Витяг залишається у справі державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса.

Користування Державним земельним кадастром здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію та / або здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Стаття 47. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій

Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті способом, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а листи пронумеровані і скріплені печаткою юридичної особи, яка видала документ.

Тексти нотаріально посвідчуваних угод, заяв, посвідчуваних копій документів і виписок з них, Тексти перекладів і заяв повинні бути написані ясно і чітко, дати, що стосуються змісту документа угод, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а найменування юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, — із зазначенням дати їх народження.

Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, принижують честь, гідність і ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, що мають підчистки або приписки, закреслені слова та інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Стаття 48. Вчинення посвідчувальних написів та видача свідоцтв

При посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

На підтвердження права на спадщину, права власності, посвідчення фактів перебування громадянина в живих, знаходження його в певному місці, про прийняття на зберігання документів видаються відповідні свідоцтва

Стаття 49. Відмова у вчиненні нотаріальних дій

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1. вчинення такої дії суперечить законодавству України;
2. не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
3. дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
4. є сумніви в тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
5. з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулася особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
6. правочин, що здійснюється від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
7. особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
8. особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням;
9. в інших випадках, передбачених Законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється необґрунтовано відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов’язані викласти причини відмови у письмовій формі та роз’яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Стаття 50. Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії або акти

Стаття 51. Заходи, що вживаються нотаріусами та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, при виявленні порушення закону

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, В при виявленні під час вчинення нотаріальних дій порушення законодавства негайно повідомляє про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.

Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, має право залишити цей документ і відправити його в експертну установу (експерта) для проведення експертизи, оплата якої проводиться в установленому законом порядку.

У разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, якими допущена помилка при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов’язані повідомити про це сторони (осіб), щодо яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування цієї нотаріальної дії згідно законодавства.

Стаття 52. Реєстрація нотаріальних дій

Про всі нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що їм здається.

Кожна нотаріальна дія реєструється під окремим порядковим номером. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована, зазначається в документі, що видається нотаріусом, або в посвідчувальному написі.

Реєстр для реєстрації нотаріальних дій повинен бути прошнурований, листи пронумеровані. Кількість аркушів у реєстрі має бути завірена підписом посадової особи відповідного органу юстиції та печаткою Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кожен нотаріус веде окремий реєстр.

Запис в реєстрі робиться чітко, розбірливо, із заповненням всіх граф, передбачених за встановленою формою. Не допускаються підчистки, приписки, інші незастережні виправлення та запис олівцем.

Запис у Реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.

Порядок ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій та їх форма встановлюються Міністерством юстиції України.

Стаття 53. Видача дубліката нотаріально посвідченого документа

У разі втрати або псування документа, посвідченого або виданого нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перерахованих у першому реченні частини п’ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа.

Видача дубліката загубленого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі до архіву примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

ДЕРЖАВНИЙ НОТАРІАЛЬНИЙ АРХІВ або державна нотаріальна контора видають також дублікати заповітів, що надійшли на зберігання від посадових осіб, зазначених у статті 40 цього Закону.